Конспекти уроків

Вода в природі. Світовий океан, його частини

Мета: збагатити уявлення учнів про воду; ознайомити з поняттям «Світовий океан» та його частинами; розвивати пізнавальну активність школярів; забезпечити розвиток логічного та просторового мислення; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

— Поясніть, чому світ живої природи такий різноманітний.

— Назвіть ознаки живих організмів. Порівняйте папугу і слона. Назвіть спільні суттєві ознаки.

— Назвіть відомі вам методи дослідження природи. Яким методом вам доводилося користуватися? Коли саме?

— Поясніть, чим відрізняється спостереження від експерименту.

— Які вимірювальні прилади є у вас удома? Що ними вимірюють?

— Поміркуйте і скажіть, без чого ми не уявляємо життя на землі? (Без води, сонця, повітря, землі...)

— Відгадайте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці.

 - Що таке: живе і ллється,

Часом і на камінь пнеться,

Як немає — все всихає,

Звір і птиця помирає. (Вода)

 - Відома з віку рідина,

Усяк її вживає,

Буває хмаркою вона,

Сніжинкою буває,

Бува, як скло, крихка, тверда,

Звичайна, підкажіть,.. (вода).

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що таке Світовий океан і з яких частин він складається.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 8–11)

— Вода — найбільш поширена і найдивовижніша речовина на Землі.

— Завдяки властивостям води на Землі існують сприятливі умови для життя.

— Пригадайте, де в природі зустрічається вода. Яке вона має значення?

— Розгляньте шкільний глобус. Який колір переважає на ньому?

— Знайдіть і покажіть океани на глобусі та карті атласу.

— Який океан є найбільшим?

— Який океан удвічі менший за Тихий?

— Який океан третій за величиною?

— Який океан найменший?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Гра «Знайди “зайве” слово»

— Яке поняття об’єднує назви географічних об’єктів?

Атлантичний, Тихий, Азовський, Індійський.

Чорне, Середземне, Азовське, Кримське.

2. Гра «Так чи ні?»

- Значну частину поверхні земної кулі займає вода.

- Зовсім без води на Землі можуть існувати деякі живі істоти.

- Океани — частина Світового океану.

- Світовий океан поділяють на три океани.

- Моря — частини Світового океану.

- Не всі моря й океани належать до Світового океану.

- З будь-якого моря водними шляхами можна дістатися до океану, і навпаки.

- На земній поверхні існує небагато різних водойм.

- Водойми Землі бувають природні (океани, моря, ріки, озера) та штучні (ставки, водосховища).

- Океани займають понад половину поверхні Землі.

- Моря не є частинами океану.

3. Практичне завдання. Позначення на контурній карті частин Світового океану

4. Робота в парі

Уявна подорож океаном

— Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте разом із товаришем по парті повідомлення про рослинний і тваринний світ одного з океанів (за вибором). Виступіть з повідомленням перед однокласниками.

— Що цікавого ви дізналися в рубриці «Для допитливих»?

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Прочитайте висновки на с. 14.

— Що таке Світовий океан?

— Яка водойма Землі найбільша?

— Скільки океанів на Землі?

— Які океани ви знаєте?

VІІ . Домашнє завдання

С. 8–11.

Повітря, його склад та властивості

Мета: формувати в учнів уявлення про повітря, його склад; ознайомити з властивостями повітря (пружність, теплопровідність, розширення під час нагрівання); виховувати дбайливе ставлення до всіх багатств природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про властивості і склад повітря.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 29–31)

— Ми починаємо вивчати нову тему «Повітря». Прочитайте на с. 29, про що ви дізнаєтеся в цій темі.

— Для чого людині потрібне повітря?

— Розгляньте малюнок 20 на с. 29. Ця діаграма зображує склад повітря. З яких газів складається повітряна оболонка Землі?

— Що ви дізналися про кисень?

— Виявляється, що колись, давним-давно, наша планета була молодою, оскільки тільки утворилась у космічному просторі. Тоді в складі повітря не було кисню. Чому? Тоді на Землі не існувало рослин. Тільки з появою зелених рослин у складі повітря з’явився кисень.

— Запам’ятайте! Людям та іншим живим істотам для життя потрібне повітря, у якому міститься кисень.

— Поміркуйте, звідки беруться домішки у повітрі.

— Пригадайте, з якими властивостями повітря ви вже знайомі.

— Чи доводилося вам бачити повітря? Як можна довести існування повітря навколо нас?

— Повітря слабо проводить тепло. Де використовують цю властивість повітря?

— Поміркуйте, чому цегла з отворами та пористий пінопласт погано проводять тепло.

— Як Сонце нагріває повітря?

— Що відбувається з повітрям при нагріванні? А при охолодженні?

— Тому біля земної поверхні повітря тепліше, а піднімаючись угору, охолоджується.

— Яку властивість повітря можна спостерігати, провівши дослід з м’ячем?

— Подумайте, як люди використовують згадану властивість повітря.

Висновки. Навколо Землі є повітря. Повітря — прозоре. Повітря займає простір, воно легше за воду, пружне й має здатність стискатися.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Робота в парах

— Повітря оточує нас скрізь. Але ми його не бачимо, адже воно прозоре. А чому ж тоді небо блакитне? Бо товстий шар повітря, який оточує нашу планету, освітлений Сонцем, набуває блакитного забарвлення. Коли космонавти дивляться на Землю із космічного корабля, вони бачать, як наша планета переливається всіма відтінками блакитних кольорів.

— Поміркуйте! Чому космонавти, які виходять у відкритий космос, і водолази, які спускаються в морські глибини, вимушені вдягати спеціальні скафандри?

— Чому кулька, заповнена повітрям, не тоне? (Повітря легше за воду.)

— Чому м’яч після удару відскакує? (Повітря пружне, воно має здатність стискатися. При ударі м’яча об підлогу або землю повітря, яке в ньому міститься, миттєво стискається. Оскільки воно пружне, то відразу розширюється, внаслідок чого м’яч відскакує після удару.)

2. Робота в групах

— Поміркуйте!

— Чому в теплій кімнаті кулька більша? А в холодній та сама кулька стає меншою? (Від нагрівання повітря розширюється, від охолодження — стискається.)

— Чому птахи настовбурчують пір’я під час морозів?

— Чому вікна в будинках мають подвійне, а іноді — потрійне скло?

— Коли краще зберігається тепло в кімнаті: якщо вікно засклене товстим склом чи коли воно з подвійними рамами?

— Чому взимку в шубі тепліше, ніж в осінньому одязі? Чому в морозну погоду люди надівають речі зі штучного або натурального хутра?

— Як люди використовують у побуті властивість повітря погано проводити тепло?

— Наведіть власні приклади практичного використання людиною знань про властивості повітря.

— Про що ви дізналися з рубрики «Для допитливих»?

— Від нагрівання повітря розширюється, а від охолодження — стискається. Повітря погано проводить тепло. Повітря складається із суміші газів. Усім організмам для дихання потрібний кисень, який виробляють рослини.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Прочитайте висновки на с. 31.

— Опишіть повітря за його властивостями.

— Доведіть, що нас оточує повітряний простір.

— Чому іграшки, заповнені повітрям, не тонуть у воді?

— Чому підстрибує м’яч?

— Поясніть, чому кажуть, що повітря — це невидимий «одяг» Землі.

— Як змінюється стан повітря при нагріванні й охолодженні?

— Чому рослини не замерзають під снігом?

— З чого складається повітря?

— Що потрібно організмам для життя?

VІІ . Домашнє завдання

С. 29–31. Проект «Облаштовуємо нашу планету».

— Чому необхідно, щоб нашу прекрасну планету прикрашало багато зелених рослин?